(знімати зовнішні покриття з плоду) очищати, облуплювати, оббирати.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
чистити —
Як правильно – чистьте чи чистіть? Оскільки в 2-й особі однини наказового способу дієслово чистити має форму чисть, то в 2-й особі множини воно закінчується на -те: чистьте. Отак і правильно.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
чистити —
I видраювати, вимивати, вичищати, вишкрібати, драїти, зачищати, зчищати, перечищати, підчищати, прочищати, шкребти II див. бити; терти
Словник синонімів Вусика
чистити —
ЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, недок., кого, що. 1. Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (М.
Словник української мови у 20 томах
чистити —
чи́стити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
чистити —
чищу, чистиш, недок., перех. 1》 Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. || Стираючи з поверхні якого-небудь предмета пил, бруд, іржу і т. ін., вигладжувати, полірувати її до блиску.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чистити —
КАСТРУВА́ТИ (видаляти статеві залози у тварин, людей, органи розмноження в рослин), ВИХОЛО́ЩУВАТИ, ХОЛОСТИ́ТИ, СКОПИ́ТИ, ОСКОПЛЯ́ТИ, ВИЧИЩА́ТИ, ЧИ́СТИТИ, ВИКЛАДА́ТИ розм., ВАЛАША́ТИ діал.; КАПЛУ́НИТИ (півнів). — Док.
Словник синонімів української мови
чистити —
ЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, недок., перех. 1. Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
чистити —
Чистити, -щу, -стиш гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити. Мнж. 71.
Словник української мови Грінченка