швидкий

(який відзначається великою швидкістю) скорий, бистрий, прудкий, (спрямований різко вперед) стрімкий, розм. хуткий, жвавий, (більшою мірою) бурхливий, невпинний, (про роботу, що здійснюється швидко) рухливий.

Значення в інших словниках

1. швидкий — Темпи прискорені чи пришвидшені? В українській мові немає іменника скорість, є швидкість, нема – скорий потяг, є швидкий потяг. Тому й темпи (будівництва, вуглевидобутку, жнив тощо) можуть бути швидкими, пришвидшеними, а не скорими, прискореними.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. Швидкий — Швидки́й прізвище  Орфографічний словник української мови
3. швидкий — Прудкий, хуткий, скорий, бистрий, ір. борзий, о. прудконогий, легконогий, швидкобіжний; (у праці) беручкий, жвавий, ШПАРКИЙ, з. шамкий; (темп) навальний...  Словник синонімів Караванського
4. швидкий — I бистрий, бистрокрилий, бистроногий, бистроплинний, борзий, жвавий, меткий, моторний, порский, поспішний, прудкий, прудкокрилий, прудконогий, скорий, скороминучий, скороминущий, скоротечний, спритний, хвацький, хутенький, хуткий, швиденький...  Словник синонімів Вусика
5. швидкий — ШВИДКИ́Й, а́, е́. 1. Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю; дуже рухливий, стрімкий. Хто не знає тих швидких потоків, що шумно вискакують з похилин і крутяться жваво по широких зарінках? (Н.  Словник української мови у 20 томах
6. швидкий — Не так швидко робиться, як мовиться. Говорити легше, ніж робити. Швидкий, як ведмідь за перепилицею. Про повільного.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. швидкий — -а, -е. 1》 Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю, дуже рухливий; стрімкий. || Здатний до стрімких, інтенсивних рухів, дій (про людину, тварину). || Схильний поспішати з чимсь. || Спритний (про руки). || до чого, перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. швидкий — на швидку́ (ско́ру) ру́ку (заст. руч). Поспіхом, квапливо. О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (І. Нечуй-Левицький); На бригові є сліди ремонту на швидку руку (Ю.  Фразеологічний словник української мови
9. швидкий — ЖВА́ВИЙ (про очі, погляд, обличчя — який часто змінює свій вираз), РУХЛИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, БИ́СТРИЙ розм., ПРУДКИ́Й розм., ПРОВО́РНИЙ розм. (про очі, погляд). Її жваве личко пожурнішало на якусь мить (Є. Гуцало); Вужчають і світлішають..  Словник синонімів української мови
10. швидкий — Швидки́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. швидкий — ШВИДКИ́Й, а́, е́. 1. Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю, дуже рухливий; стрімкий. Хто не знає тих швидких потоків, що шумно вискакують з похилин і крутяться жваво по широких зарінках? (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах