Значення в інших словниках
-
атлет —
атле́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
атлет —
(втілення сили) силань, здоровань, крем'язень, здоровило, як ім. дужий, р. моцар, моцак, дужак, дужень; ЖМ. борець, акробат; пор. СПОРТСМЕН
Словник синонімів Караванського
-
атлет —
Моцак, моцар, дужак, дужан, див. кріпкий
Словник чужослів Павло Штепа
-
атлет —
-а, ч. 1》 Спортсмен, який займається силовими вправами. 2》 Про людину великої фізичної сили і міцної будови тіла.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
атлет —
АТЛЕ́Т, а, ч. 1. Спортсмен, який займається силовими вправами. Він був свого часу циркачем і навіть влаштовував змагання атлетів (Ю. Яновський); Атлет, який набере у сумі цих рухів (ривок і поштовх) найбільшу кількість кілограмів, стає переможцем (з наук.
Словник української мови у 20 томах
-
атлет —
атле́т (від грец. άθλητη; – учасник змагань, борець) фізично розвинена, дужа людина, спортсмен.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
атлет —
СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Р підсил., ГЕРКУЛЕ́С підсил., СИЛА́К розм., СИЛА́НЬ розм., МОЦА́К розм., МОЦА́Р розм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗ розм., КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм. (людина міцної будови).
Словник синонімів української мови
-
атлет —
Атле́т, -та, -тові; -ле́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
атлет —
АТЛЕ́Т, а, ч. 1. Спортсмен, який займається силовими вправами. Він був свого часу циркачем і навіть влаштовував змагання атлетів (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах