Значення в інших словниках
-
бликун —
БЛИКУ́Н, а́, ч., розм., рідко. Освітлювальний прилад, що блимає і дає мало світла; блимавка. В хатах горить світло, в кого каганець, в кого просто бликун з олії або лою (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах