брати —
(часто із сл. із собою, переміщати щось) забирати, захоплювати, розм. прихоплювати, (рвати) вибирати.
Словник синонімів Полюги
брати —
бра́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
брати —
БРАТИ, ВЗЯТИ (УЗЯТИ) Сполучаються зі словами участь, до уваги, до відома, до серця.
Літературне слововживання
брати —
Бра́ти. 1. Сприймати. Нехай кождий такі докори бере передовсім до себе — а певно, будеменьше бесіди про особисті ціли (Б., 1895, 73, 2); Ти можеш обмежитися на своїм ґрунті, бо мусиш; він вузький, але моє поле широке, безмежне...
Українська літературна мова на Буковині
брати —
беру, береш, недок. 1》 перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. У рот не брати чого — не їсти або не пити чого-небудь. 2》 перех. Набирати певну кількість чого-небудь. 3》 перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину). 4》 перех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
брати —
БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок. 1. кого, що. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Т. Шевченко); Сама брала [Харитя] серп і жала! (М. Коцюбинський); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
брати —
бра́ти: ◊ бра́ти <�бли́зько>...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
брати —
Ані з собою брати, ані вдома лишати. Жартує чоловік, чи брати кудись з собою вредну жінку. Бере, як вола на роги. Дуже тяжко підіймає. Бери не плачем, а мечем. Здобувай щастя не сльозами, а боротьбою. Берися дружно, то не буде душно.
Приповідки або українсько-народня філософія
брати —
(аж) ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха.
Фразеологічний словник української мови
брати —
АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм.
Словник синонімів української мови
брати —
Бра́ти, беру́, бере́ш, беру́ть; беручи́; брав, бра́ла, бра́ли; бра́вши; бери́, бері́м, бері́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
брати —
БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок. 1. перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Шевч., II, 1953, 56); Сама брала [Харитя] серп і жала! (Коцюб., І, 1955, 15); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
брати —
Брати, беру, -реш гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Мет. 31. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. Мет. 101. бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. Фр. Пр. 118. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати.
Словник української мови Грінченка