витися —
[витиес'а] вйус'а, вйес':а, вйец':а, вйеимос'а, вйеитес'а, вйуц':а
Орфоепічний словник української мови
витися —
в'юся, в'єшся, недок. 1》 Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). || Закручуватися кучерями чи бути кучерявим (про волосся). 2》 Робити звивисті рухи. || Вигинатися, корчитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
витися —
ВИ́ТИСЯ, в'ю́ся, в'є́шся, недок. 1. Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Т. Шевченко); Густо-зелений плющ вився по кам'яній стіні (В.
Словник української мови у 20 томах
витися —
ви́тися (звива́тися, крути́тися і т. ін.) в’юно́м (ли́сом) біля кого, навколо кого. Підлещуючись, догоджати кому-небудь, упадати біля когось. Як відходили (панотчики), то червоний стукав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Л.
Фразеологічний словник української мови
витися —
ВИ́ТИСЯ (про рослини — обмотуватися, обкручуватися навколо чого-небудь, по чомусь), ПЛЕСТИ́СЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ОБПЛІТА́ТИСЯ, ПОВЗТИ́ рідше; ОБВИВА́ТИ що, ПОВИВА́ТИ що (собою). — Док.
Словник синонімів української мови
витися —
ВИ́ТИСЯ, в’ю́ся, в’є́шся, недок. 1. Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
витися —
Ви́тися, -в'юся, -в'єшся гл. 1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Мет. 79. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Ном. № 1933. Коло серця козацького як гадина в'ється. Шевч. 31. Коло тебе будуть роями витись панни.
Словник української мови Грінченка