Значення в інших словниках
-
в'ялити —
в'яли́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
в'ялити —
в'ялю, в'ялиш, недок., перех. 1》 що. Позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати. || Підсушувати на сонці, на свіжому повітрі що-небудь, роблячи запаси. || Позбавляти свіжості, пружності; робити зморшкуватим, кволим (про людське тіло).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
в'ялити —
В'ЯЛИ́ТИ, в'ялю́, в'я́лиш, недок., кого, що. 1. що. Позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати. Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б'ють тебе недосвіти, зоряниці в'ялять зимною росою (С.
Словник української мови у 20 томах
-
в'ялити —
СУШИ́ТИ (позбавляти вологи, робити що-небудь сухим), ВИСУ́ШУВАТИ, ВИСНАЖУВАТИ, ОБСУ́ШУВАТИ, ПРОСУ́ШУВАТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ (перев. м'ясо, рибу або рослини, їх плоди); ЗНЕВО́ДНЮВАТИ, ОБЕЗВО́ДНЮВАТИ (видаляти з чого-небудь воду, вологу)...
Словник синонімів української мови
-
в'ялити —
В'ялити, -лю, -лиш гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Гліб. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Грин. ІІІ. 536. Уроки.... печінку в'ялили. Мнж. 152.
Словник української мови Грінченка