Значення в інших словниках
-
гарт —
(дія) гартування; П. незламність, стійкість, витривалість, міць, сила.
Словник синонімів Караванського
-
гарт —
I -у, ч. 1》 Те саме, що гартування. 2》 Стан або властивість, набуті гартуванням. 3》 перен. Стійкість, витривалість, набуті в боротьбі з труднощами або в процесі тренування. Дати гарту чому — понівечити або знищити що-небудь. II -у...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гарт —
ГАРТ¹, у, ч. 1. Те саме, що гартува́ння. Коли в сплав криці попадає чужорідний матеріал – він перегоряє, не витримує гарту (В. Еллан-Блакитний); Весь стіл був заставлений шматочками катаної сталі – різноманітної товщини...
Словник української мови у 20 томах
-
Гарт —
Гарт прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
ГАРТ —
• "ГАРТ" - легальне політ. і літ. видання ЦК КПЗУ. Виходив 1933 у Львові (з квітня — газета, з травня — журнал), мав додаток "Літературний гарт". Перший номер був присвячений 50-річчю з дня смерті К. Маркса. В "Г." друкувалися твори західноукр. пролет.
Українська літературна енциклопедія
-
гарт —
(від нім. Hartblei – твердий свинець) сплав свинцю, сурми й олова.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
гарт —
да́ти (зада́ти, завда́ти) га́рту. 1. кому і без додатка. Дуже побити кого-небудь; жорстоко розправитися з ким-небудь. — Треба (конокрадів) живцем узяти та дати такого гарту, щоб острог їх живими взяв, та живими не випустив (Б.
Фразеологічний словник української мови
-
гарт —
Гарт, га́рту, -тові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гарт —
ГАРТ¹, у, ч. 1. Те саме, що гартува́ння. Коли в сплав криці попадав чужорідний матеріал — він перегоряв, не витримує гарту (Еллан, II, 1958, 141); Весь стіл був заставлений шматочками катаної сталі — різноманітної товщини...
Словник української мови в 11 томах
-
гарт —
Гарт, -ту м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Н. Вол. у. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Ном. №4180. Дало їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
Словник української мови Грінченка