гоготіти —
гоготі́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
гоготіти —
див. гоготати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гоготіти —
ГОГОТІ́ТИ див. гогота́ти.
Словник української мови у 20 томах
гоготіти —
аж луна́ йде (розляга́ється, рідше гоготи́ть і т. ін.) / пішла́ (розлягла́ся, рідше загоготі́ла і т. ін.), перев. зі сл. гука́ти, співа́ти і т. ін. Так, що далеко чути; дуже голосно, сильно. Щебечуть солов’ї, аж луна розлягається (П.
Фразеологічний словник української мови
гоготіти —
ГОГОТІ́ТИ див. гогота́ти.
Словник української мови в 11 томах
гоготіти —
Гогота́ти, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. Грин. III. 439. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени.
Словник української мови Грінченка