Значення в інших словниках
-
горішок —
горі́шок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
горішок —
-шка, ч. Зменш.-пестл. до горіх 2). Твердий горішок — про складну справу або про людину зі складним характером.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
горішок —
ГОРІ́ШОК, шка, ч. Зменш.-пестл. до горі́х 1, 2. Ой у ліску на горішку Там хатина новенька (з народної пісні); Не все нам бігать по горішки, Жартуючи, у тихий гай, Не все нам вигадки і смішки, – Ще треба, діти, хліба край (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
горішок —
горі́шок не по зуба́х. Дуже складна справа, не під силу кому-небудь. Взявся Григорій за них (розрахунки) охоче, та швидко запал пропав: горішок виявився не по зубах (З газети). розкуси́ти (міцни́й (тверди́й)) горі́х (горі́шок).
Фразеологічний словник української мови
-
горішок —
Горі́шок, -рі́шка, -шкові, в -шку; -рі́шки, -шків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
горішок —
ГОРІ́ШОК, шка, ч. Зменш.-пестл. до горі́х 2. Не все нам бігать по горішки, Жартуючи, у тихий гай, Не все нам вигадки і смішки, — Ще треба, діти, хліба край (Гл., Вибр., 1957, 285); Над ними білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах (Сос.
Словник української мови в 11 томах
-
горішок —
Горішок, -шка м. 1) ум. отъ горіх. 2) раст. а) — білий. Trifolium montanum L. Шух. І. 22; б) — червоний. Trifolium pratense. Шух. I. 22. 3) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36.
Словник української мови Грінченка