Значення в інших словниках
-
громовержець —
громове́ржець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
громовержець —
-жця, ч., поет. Той, хто кидає, вергає громи; в античній міфології – епітет Зевса (Юпітера). || перен., жарт. Про грізну, сувору людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
громовержець —
ГРОМОВЕ́РЖЕЦЬ, жця, ч., поет. Той, хто кидає, вергає громи; в античній міфології — епітет Зевса (Юпітера). У старогрецьких легендах говориться, що громовержець Зевс у своєму гніві кидає вогненні стріли (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 5); // перен.
Словник української мови в 11 томах