Значення в інших словниках
-
громово —
ГРОМО́ВО. Присл. до громови́й 2. Чорні бомби з тліючими гнотами важко падали на землю і рвалися страшно, громово, здіймаючи вгору стовпи вогню, піску і людського м'яса (В. Малик); Голос Ярогана звучав глухо – то згасав, то громово вкочувався до свідомості (О. Бердник).
Словник української мови у 20 томах