Значення в інших словниках
-
давність —
да́вність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
давність —
-ності, ж. 1》 Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чого-небудь; давноминулі часи. Давність набуття — факт тривалого володіння майном, який за певних умов є основою для набуття права власності на це майно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
давність —
див. древність
Словник чужослів Павло Штепа
-
давність —
ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл.
Словник синонімів української мови
-
давність —
Да́вність, -ности, -ності, -ністю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
давність —
ДА́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чого-небудь; давноминулі часи. Територія Переяслав-Хмельницького району..
Словник української мови в 11 томах
-
давність —
рос. давность встановлений законом строк, протягом якого можуть бути заявлені будь-які вимоги або після закінчення якого втрачається чи набувається будь-яке право. Як юридичне поняття...
Eкономічна енциклопедія
-
давність —
Давність, -ности ж. 1) Давность. Давність земська. Л. Ст. 2) = давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться. К. Досв. 112.
Словник української мови Грінченка