Словник синонімів Вусика

дратувати

див. дражнити

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. дратувати — (навмисне злити) дражнити, розм. дрочити, підсил. нервувати, розм. (певними спогадами) роз'ятрювати, діал. денервувати, іритувати// грати на нервах, виходити з себе, виводити з терпцю.  Словник синонімів Полюги
  2. дратувати — дратува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. дратувати — (викликати знервованість) виводити з себе кого; виводити з рівноваги кого; виводити з терпцю кого; уривати терпець кому; дратувати нерви.  Словник фразеологічних синонімів
  4. дратувати — Злити, роздратовувати, роздражнювати, сердити, виводити з терпіння <�рівноваги>, нервувати, г. денервувати; (навмисне) дражнити, дрочити, грати на нерви, псувати кров, с. ДОПІКАТИ; (чуття) збуджувати, посилювати, загострювати.  Словник синонімів Караванського
  5. дратувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; роздратовувати, злити. 2》 Навмисне злити, виводити з терпіння кого-небудь, викликати гнів у когось; дражнити, дрочити. || ким, чим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дратувати — дражни́ти (дратува́ти) соба́к. 1. заст. Старцювати, жебракувати. Се (ті), що з порожніми сумками Жили голодні під тинами, Собак дражнили по дворах (І. Котляревський); (Відьма:) Я собак дражнила попід вікнами з старцями (Т.  Фразеологічний словник української мови
  7. дратувати — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  8. дратувати — Дратува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дратувати — ДРАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Викликати почуття незадоволення, досади, гніву, злості; роздратовувати, злити. Безустанне Маріорине скигління дратує його несказанно (Коцюб..  Словник української мови в 11 томах
  10. дратувати — Дратува́ти, -ту́ю, -єш гл. Раздражать, дразнить. К. ЦН. 179. Буде з вас, що шляхту дурно дратували і з лукавим Острянином в степи повтікали. К. Досв. 203. Кожен лист, що читав він, дратував його. Стор. МПр. 88.  Словник української мови Грінченка