дрижаки —
дрижаки́ множинний іменник, істота розм.
Орфографічний словник української мови
дрижаки —
ДРИГОТИ здригання, дрижання, тремтіння, дріж, сов. дрож, кн. трепет, ід. циганський піт.
Словник синонімів Караванського
дрижаки —
-ів, мн., розм. Часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Нагнати дрижаків — налякати, настрахати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дрижаки —
бере́ на дрижаки́ кого, безос. Хто-небудь мерзне, труситься від холоду, страху і т. ін. — Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере (Я. Баш); Він зрозумів, що цей Сидір весь час обманював.
Фразеологічний словник української мови
дрижаки —
Дрижаки́, -кі́в, -ка́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дрижаки —
ДРИЖАКИ́, і́в, мн., розм. Часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. — Чи мало старі люди такого розказують, так що, наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах