Значення в інших словниках
-
духота —
духо́та́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
духота —
Задуха, задушливість; (спека) вар, млява; духотнява.
Словник синонімів Караванського
-
духота —
-хоти, ж. Висока температура повітря, насиченого випаром. || Важке, затхле, несвіже повітря, що утруднює дихання; задуха.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
духота —
Вар, задуха, млява
Словник чужослів Павло Штепа
-
духота —
ЗАДУ́ХА (жарке повітря, сповнене випарів), ДУХО́ТА́, ПОДУ́ХА діал. Цілий день пекло, як огнем, сонце, і в місті стояла неймовірна задуха (С. Васильченко); Вечірня синь поволі спадала на широкий, пройнятий духотою степ (Я. Качура). — Пор. спе́ка.
Словник синонімів української мови
-
духота —
ДУХО́ТА́, хо́ти́, ж. Висока температура повітря, насиченого випаром. Місто було повите спекою і духотою (Досв., Вибр., 1959, 15); Сонце ще не пекло, але вже почувалась духота, і повітря від того здавалось густим, мов пара (Гур., Життя..
Словник української мови в 11 томах
-
духота —
Духота, -ти ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. Левиц. І. 83. 2) Спертый воздухъ.
Словник української мови Грінченка