Значення в інших словниках
-
жінота —
жіно́та іменник жіночого роду зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
жінота —
-и, ж., зневажл. Збірн. до жінка 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жінота —
ЖІНО́ТА, и, ж., зневажл. Збірн. до жі́нка 1, 2. — Іду та гадаю: нащо-то господь милосердний натворив оцю жіноту? (Вовчок, VI, 1956, 265); Чоловіки, сонні й пересичені, ліниво смоктали пиво. Жінота нишком подрімувала (Вільде, Сестри.., 1958, 195).
Словник української мови в 11 томах
-
жінота —
Жінота, -ти ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме. Ном. № 13148.
Словник української мови Грінченка