Значення в інших словниках
-
забунтувати —
забунтува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
забунтувати —
-ую, -уєш, док. Почати бунтувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
забунтувати —
ЗАБУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Почати бунтувати. Царська гвардія з масонами забунтувала… (Мирний, І, 1949, 215); Дід Улас так і казав: це добре, що хоч шляхтич забунтував проти воєводи. Людей до гурту збере (Ле, Наливайко, 1957, 61); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
-
забунтувати —
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували. К. Пс. з.
Словник української мови Грінченка