Значення в інших словниках
-
завилювати —
зави́лювати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
завилювати —
-юю, -юєш, недок., розм. Те саме, що підлащуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
завилювати —
ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм.
Словник синонімів української мови
-
завилювати —
ЗАВИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Те саме, що підле́щуватися. Вгодований економ, що весь час вертиться і завилює тут перед пані, запозирливо дивиться по черзі на панну й юнака (Вас., II, 1959, 59).
Словник української мови в 11 томах
-
завилювати —
Завилювати, -люю, -єш гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Словник української мови Грінченка