Значення в інших словниках
-
заробітчанин —
-а, ч. 1》 заст. Той, хто ходить на заробітки, працює на поденних і строкових роботах. 2》 розм. Той, хто працює лише заради грошей, керуючись корисливими інтересами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заробітчанин —
заробітча́нин іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
заробітчанин —
Заробітча́нин, -на; -ча́ни, -ча́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
заробітчанин —
ЗАРОБІТЧА́НИН, а, ч. 1. заст. Той, хто ходить на заробітки, працює на поденних і строкових роботах. Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом — і Андрієві і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
заробітчанин —
Заробітчанин, -на м. Работникъ, идущій на заработки. Мир. ХРВ. 68.
Словник української мови Грінченка