Значення в інших словниках
-
збанок —
зба́нок іменник чоловічого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
збанок —
-нка, ч., діал. Зменш. до збан.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
збанок —
Доти збанок воду носить, доки вухо не урветься. Доти діло ведеться, доки не зміниться на гірше. Доти злодій краде, поки не зловлять. До часу збанок воду носить. Значіння, що й попереднє.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
збанок —
Кувшин
Словник застарілих та маловживаних слів
-
збанок —
ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал.
Словник синонімів української мови
-
збанок —
ЗБА́НОК, нка, ч., діал. Зменш. до збан. [Xромець:] Я різав виноград і до збанка складав, А що не з’їли ми, купцеві я продав (Фр., XIII, 1954, 379); Часом дощ ллє, як з луба, а Кметик лазить по квітнику і визбирує щось по стежках до старого зеленкуватого збанка (Ков., Світ.., 1960, 117).
Словник української мови в 11 томах
-
збанок —
Збанок, -нку м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. Гол. І. 387. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. Харьк. у. Мнж. 180 3) раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. ум. збаночок.
Словник української мови Грінченка