Значення в інших словниках
-
збитий —
зби́тий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
збитий —
Зби́тий. Стислий, компактний. ● В збитій формі — стисло. Становище і засади єї дуже добре знані читателям “Буковини ”, але треба доконечно тепер визнати їх в збитій формі прилюдно, щоб і ті, що не мали доси нагоди запізнати ся близше з “Буковиною”', [...
Українська літературна мова на Буковині
-
збитий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збити. || рідко.Зітканий. || збито, безос. присудк. сл. Міцно збитий — здоровий на вигляд, кремезний, дебелий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
збитий —
збива́ти / зби́ти з пантели́ку кого. 1. Дезорієнтувати, заплутувати кого-небудь. Зайчиха як почала петляти по лісі туди-сюди,— і зовсім збила їх з пантелику. Цього разу мисливці нікого не вбили (О.
Фразеологічний словник української мови
-
збитий —
ЗБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зби́ти. Краща доля була тим лицарям, з сідельця збитим,— по праву давньому була їм щира воля гукнути: «вбий мене»… і — бути вбитим (Л. Укр., І, 1951, 221); Запорожець схилився до збитого птаха (Ільч., Козацьк. роду..
Словник української мови в 11 томах