зважуватися —
зва́жуватися 1 дієслово недоконаного виду визначати свою вагу; визначатися зва́жуватися 2 дієслово недоконаного виду насмілюватися
Орфографічний словник української мови
зважуватися —
Важитися; П. наважуватися, насмілюватися, набиратися духу; док. ід. ЗВАЖИТИСЯ НА ВСЕ, пуститися на одчай душі.
Словник синонімів Караванського
зважуватися —
[зважуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а
Орфоепічний словник української мови
зважуватися —
I -уюся, -уєшся, недок., зважитися, -жуся, -жишся, док. 1》 Визначати свою вагу. 2》 тільки недок. Пас. до зважувати. II -уюся, -уєшся, рідко зважатися, -аюся, -аєшся, недок., зважитися, -жуся, -жишся, док., з інфін., на що і без додатка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зважуватися —
ВА́ЖИТИСЯ (визначати свою вагу), ЗВА́ЖУВАТИСЯ. — Док.: зва́житися. Важився, як приїхав, зважусь, як буду виїздити (М. Коцюбинський). НАВА́ЖИТИСЯ з інфін.
Словник синонімів української мови
зважуватися —
ЗВА́ЖУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ЗВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Визначати свою вагу. Важився, як приїхав, зважусь, як буду виїздити, тоді напишу (Коцюб., III, 1956, 328). 2. тільки недок. Пас. до зва́жувати.
Словник української мови в 11 томах