Значення в інших словниках
-
зграя —
(група істот) (про людей) ватага, (зокрема злочинців) зневажл. шайка, банда, кліка, кодло; (худоби) стадо, табун, череда, (птахів) стая, (риб) косяк, (бджіл) рій.
Словник синонімів Полюги
-
зграя —
згра́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
зграя —
д. гурма; (птахів) скупчення, групка, р. турма, ок. ключ, шнур; (ос) рій; (коней) табун; (вовків) тічка; (людей) купка, юрба, ватага, неґ. банда, орда; пор. ГУРТ.
Словник синонімів Караванського
-
зграя —
-ї, ж. 1》 Група птахів, тварин, риб і т. ін., які тримаються разом. || перен., чого. Скупчення, маса, багато чого-небудь (про предмети, думки, звуки і т. ін.). 2》 кого і без додатка, перен. Юрба людей, об'єднаних спільною дією, спільним заняттям.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зграя —
БА́НДА (група людей, що чинять грабежі, розбої, вбивства), ША́ЙКА розм.; ЗГРА́Я зневажл. (ужив. звичайно в мові художньої літератури та публіцистики). Вже попід самим містом куркульські банди зрізують телеграфні стовпи (О.
Словник синонімів української мови
-
зграя —
Згра́я, згра́ї, згра́єю; згра́ї, зграй
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зграя —
ЗГРА́Я, ї, ж. 1. Група птахів, тварин, риб і т. ін., які тримаються разом. Ганяли зграї собак, голодних, худих, сердитих (Коцюб., II, 1955, 159); Високе небо..
Словник української мови в 11 томах
-
зграя —
Зграя, -раї ж. Толпа, скопи ще; шайка. К. Досв. 82. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Рудч. Ск. II. 202. Кидав п'яній зграї золоті червінці. Мир. ХРВ. 92.
Словник української мови Грінченка