Значення в інших словниках
-
зло —
зло 1 іменник середнього роду що-небудь погане, недобре; почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість зло 2 іменник середнього роду нещастя, лихо, горе зло 3 прислівник злісно, жорстоко незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
зло —
ЗЛО – ЗЛОБА – ЗЛІСТЬ Зло. 1. Щось погане, недобре. Безбожний царю! Творче зла (Т.Шевченко); Він не такий чоловік, щоб комусь зло заподіяв (Ганна Барвінок). У словосп.: корінь зла, як на зло.
Літературне слововживання
-
зло —
як ім. зле, погане, недобре; (на кого) ЗЛІСТЬ; мн. ЗЛА, Р. НЕЩАСТЯ, лихо.
Словник синонімів Караванського
-
зло —
I зла, с. 1》 Що-небудь погане, недобре; прот. добро. 2》 рідко мн. зла, зол. Нещастя, лихо, горе. 3》 Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. Як (наче і т. ін.) на зло — наче навмисно. II присл. Злісно, жорстоко. || Недоброзичливо, сердито.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зло —
Бридиться злим, а йде за ним. Коли хто критикує зло, а сам його робить. Від злого давця бери і капця. Від лихого довжника бери, що лиш можеш. Добро довго пам'ятається, а зло ще довше. Зроблену нам кривду довше пам'ятаємо, як зроблене добро.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
зло —
зганя́ти (зго́нити) / зігна́ти злість (зло, доса́ду, се́рце і т. ін.) на кому. Мститися не тому, хто викликав роздратування, невдоволення, гнів, а кому-небудь іншому. — Оце було її діти пустують, вона на них сердиться, а на мені згонить злість (І.
Фразеологічний словник української мови
-
зло —
ЗЛО — категорія, що охоплює усе ціннісно-негативне (в практичному відношенні), протилежне щодо блага і добра. У площині протистояння благу як такому...
Філософський енциклопедичний словник
-
зло —
ЗЛО (що-небудь погане, недобре, шкідливе), ЛИ́ХО підсил. Соціальне зло; — Їй материнства хочеться, дитинку колихати, а тут чорне лихо землю рве (Григорій Тютюнник).
Словник синонімів української мови
-
зло —
ЗЛО¹, зла, с. 1. Що-небудь погане, недобре; протилежне добро. Лисиця так Сові казала: — От де по правді можна жить І доленьку хвалить; В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди не чинити! (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
зло —
Зло, зла с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Єв. Мр. III. 4. Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив? Гліб. 14.
Словник української мови Грінченка