Значення в інших словниках
-
каменувати —
каменува́ти дієслово недоконаного виду арх.
Орфографічний словник української мови
-
каменувати —
-ую, -уєш, недок. Закидати, побивати камінням за скоєні злочини чи гріхопадіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
каменувати —
Каменува́ти, -ну́ю, -ну́єш кого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
каменувати —
КАМЕНУВА́ТИ, у́ю, ує́ш, недок., перех., заст. Бити кого-небудь камінням. Старці і книжники грізно накинулись Каменувати тебе (Фр., X, 1954,79); [Йоганна:] Каменувати мене ти можеш, та не маєш за що (Л. Укр., III, 1952, 161).
Словник української мови в 11 томах
-
каменувати —
Каменува́ти, -ну́ю, -єш гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв. Л. XIII. 34.
Словник української мови Грінченка