клекотіти —
[клеикоут’ітие] -коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт'
Орфоепічний словник української мови
клекотіти —
див. клекотати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клекотіти —
КЛЕКОТІ́ТИ див. клекота́ти.
Словник української мови у 20 томах
клекотіти —
БУ́ЛЬКАТИ (про рідину — утворювати короткі й часті звуки під час переливання, кипіння; видавати звуки, схожі на ті, що утворюються під час переливання або кипіння рідини), БУЛЬКОТА́ТИ (БУЛЬКОТІ́ТИ) підсил. розм.; КЛЕКОТА́ТИ (КЛЕКОТІ́ТИ) підсил.
Словник синонімів української мови
клекотіти —
КЛЕКОТІ́ТИ див. клекота́ти.
Словник української мови в 11 томах
клекотіти —
Клекотіти, -кочу, -ти́ш гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Словник української мови Грінченка