клянчити

див. просити

Значення в інших словниках

1. клянчити — Канючити, виканючувати, виканючити, повиканючувати, наканючувати, наканючити, понаканючувати, поканючувати, поканючити, сканючувати, сканючити, посканючувати, уканючувати, уканючити, повканючувати, миркати, вимиркувати, вимиркати, повимиркувати...  Словник чужослів Павло Штепа
2. клянчити — КЛЯ́НЧИТИ, чу, чиш, недок., що, зневажл. Настирливо й жалібно просити, випрошувати що-небудь у когось; канючити. Вони все розуміють самі: живуть у ледь дихаючому будинку, в ньому в хурделицю вітри буйні гуляють, гроші на харчування доводиться клянчити...  Словник української мови у 20 томах