Значення в інших словниках
-
козолуп —
КОЗОЛУ́П, а, ч., розм. Той, хто вбиває відібраних для забою кіз і здирає з них шкуру. – Бач, це пастух, а то козолуп (І. Багряний); І козак, і козолуп пішли до вогнища із вмурованим здоровенним клепаним казаном (Ю. Логвин).
Словник української мови у 20 томах