Значення в інших словниках
-
кошт —
кошт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
кошт —
Кошт. 1. Вартість. Сівачка 17-рядкова, на прим[ір] “КолюмбіяДріль", коштує646корон, а може бути на 12-15 літ. [...] Річний кошт сівачки є такий: сплата (амортизация) машини — 40 К 60 с. ; чинш-16 К15 с. ; ризико 1 і nie проц від 646 — 9 К...
Українська літературна мова на Буковині
-
кошт —
ФР. видаток, витрата, вартість; (власний) рахунок; (державний) утримання, забезпечення; мн. КОШТИ, гроші, фінанси, фонди, капітал; пр. КОШТОМ, КОШТАМИ, (чиїм|и|) на кошт чий, за рахунок чий, (- видання) накладом.
Словник синонімів Караванського
-
кошт —
КОШТ див. ко́шти.
Словник української мови у 20 томах
-
кошт —
кошт: ◊ ви́провадитися < своїм > вла́сним коштом → випровадитися
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
кошт —
Кошт, ко́шту; ко́шти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кошт —
КОШТ див. ко́шти.
Словник української мови в 11 томах
-
кошт —
Кошт, -ту м. 1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3716. 2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. К. ЧР. 234. Хрест я вже своїм коштом ставлю. Св. Л. 311.
Словник української мови Грінченка