лахмануватий —
-а, -е, діал. 1》 Повільний, неквапливий. Лахмануватий віл. 2》 Обдертий, драний. 3》 Кошлатий, кудлатий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лахмануватий —
ЛАХМАНУВА́ТИЙ, а, е, діал. 1. Вайлуватий, який повільно ходить, рухається і т. ін. Лахмануватий віл. 2. Обдертий, старий. Коли Мавра пробудилася рано, побачила над собою, замість закуреного і лахмануватого шатра, зелені віти смереки і опам'яталася, що вона в лісі (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
лахмануватий —
Лахмануватий, -а, -е 1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл. Черк. у. 2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ. 3) Косматый.
Словник української мови Грінченка