Значення в інших словниках
-
микитити —
мики́тити дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
микитити —
-ичу, -итиш, недок., розм. Міркувати; метикувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
микитити —
МИКИ́ТИТИ, и́чу, и́тиш, недок., розм. Міркувати; метикувати. – Всіх влаштовуй. Ну а я ж Тут не в ролі тата. “Що робить?” – микитив наш Клим Нетудихата (С. Олійник).
Словник української мови у 20 томах
-
микитити —
мики́тити обдурювати, збивати з панетелику (Ї)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
микитити —
ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
микитити —
МИКИ́ТИТИ, и́чу, и́тиш, недок., розм. Міркувати; метикувати. — Всіх влаштовуй. Ну а я ж Тут не в ролі тата. "Що робить?" — микитив наш Клим Нетудихата (С. Ол., Вибр., 1959, 208).
Словник української мови в 11 томах
-
микитити —
Мики́тити, -ки́чу, -тиш гл. Изворачиваться, искать отговорокъ, нечисто дѣйствовать. Желех.
Словник української мови Грінченка