Значення в інших словниках
-
множити —
мно́жити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
множити —
(кількість) збільшувати, примножувати, намножувати, розмножувати; псла) перемножувати; (живність) розплоджувати, наплоджу вати.
Словник синонімів Караванського
-
множити —
-жу, -жиш, недок., перех. 1》 Виконувати множення. 2》 Збільшувати що-небудь кількісно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
множити —
МНО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., що. 1. Виконувати множення. Потім друзі множать 21 на 12 (О. Донченко). 2. Збільшувати що-небудь кількісно. Пошли Вам щасна доля вік довгий..
Словник української мови у 20 томах
-
множити —
ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
-
множити —
Мно́жити, мно́жу, -жиш, -жать; множ, мно́жмо, мно́жте; мно́жачи
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
множити —
МНО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Виконувати множення. Потім друзі множать 21 на 12 (Донч., VI, 1957, 492). 2. Збільшувати що-небудь кількісно. Пошли Вам щасна доля вік довгий..
Словник української мови в 11 томах
-
множити —
Мно́жити, -жу, -жиш гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку. Камен. у.
Словник української мови Грінченка