Значення в інших словниках
-
муляти —
му́ляти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
муляти —
МУЛИТИ, (- взуття) терти, тиснути; (- тверде ложе) давити; П. непокоїти, турбувати, докучати, набридати.
Словник синонімів Караванського
-
муляти —
-яю, -яєш, рідко мулити, -лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, 1》 тільки 3 ос. Будучи тісним, терти, тиснути (про взуття, одяг і т. ін.). || безос. || Торкаючись тіла, спричиняти біль; давити. 2》 перен., розм. Не давати спокою, мучити, турбувати. Муляти очі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
муляти —
МУ́ЛЯТИ, яю, яєш, рідше МУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що і без прям. дод. 1. тільки 3 ос. Будучи тісним, терти, тиснути (про взуття, одяг і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
муляти —
му́ляти на се́рці (на душі́) кому, у кого і без додатка. Непокоїти, бентежити, хвилювати кого-небудь (про думки, переживання і т. ін.). Видно було, що на серці йому щось муляє (О. Гончар); — Йому таки важко було, йому таки й зараз муляло на душі (Є.
Фразеологічний словник української мови
-
муляти —
МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ...
Словник синонімів української мови
-
муляти —
Му́ляти, -ляю, -ляєш і му́лити, -лю, -лиш, -лять; не му́ляй, -ляйте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
муляти —
МУ́ЛЯТИ, яю, яєш, рідше МУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка. 1. тільки 3 ос. Будучи тісним, терти, тиснути (про взуття, одяг і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах
-
муляти —
Му́ляти, -ляю, -єш гл. 1) = мулити. Муляє чобіт. Щось муляє під коліном: я лап, — і намацав каблучку. Г. Барв. 213. 2) — очима. Мигать глазами, то закрывать, то открывать глаза. Ходить та все муляє очима, все заплющає. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка