Значення в інших словниках
-
надсилу —
НАДСИ́ЛУ, присл., розм. Примушуючи себе, через силу. – Греби, чорт! – гукнув Юра. Роман ніби прочумався, знову почав швидко і безладно гребти, надсилу борсаючи ногами (Іван Ле); Батько надсилу посміхнувся. – Га, Остапе? Може, поїдемо оце? Мати простить .
Словник української мови у 20 томах