Значення в інших словниках
-
надумувати —
наду́мувати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
надумувати —
(що робити) вирішувати, надумуватися; (каверзу) вигадувати; (багато чого) думати-передумувати; дк. НАДУМАТИ, намислити; згадати, пригадати.
Словник синонімів Караванського
-
надумувати —
-ую, -уєш, недок., рідко, надумати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 з інфін.Міркуючи, приходити до якоїсь думки; задумувати. 2》 Придумувати що-небудь. 3》 Багато думати про що-небудь. 4》 тільки док. Нагадати, пригадати що-небудь, відновити в пам'яті; згадати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
надумувати —
НАДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАДУ́МАТИ, аю, аєш, док., що і без дод. 1. з інфін. Обдумуючи, зважуючи що-небудь, приходити до якоїсь думки; вирішувати. Батько з сином думав, думав, де б то взяти грошей, і надумав продати кабана (І.
Словник української мови у 20 томах
-
надумувати —
ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
надумувати —
НАДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАДУ́МАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. з інфін. Міркуючи, приходити до якоїсь думки; задумувати.
Словник української мови в 11 томах