Значення в інших словниках
-
накидати —
(нашвидкуруч щось запланувати) накреслювати, планувати, (з розрахунками) проектувати.
Словник синонімів Полюги
-
накидати —
наки́дати дієслово доконаного виду накида́ти 1 дієслово недоконаного виду кидати в якійсь кількості; зображати в загальних рисах накида́ти 2 дієслово недоконаного виду начіплювати; додавати; нав'язувати; пришивати
Орфографічний словник української мови
-
накидати —
1) <док. НАКИДАТИ>, кидати; (шкіц) робити начерк, начеркати, шкіцувати. 2) <док. НАКИНУТИ>, (аркан) кидькома накладати <�надівати>; (платню) набавляти, підвищувати, збільшувати; (роботи) додавати; (латку) нашивати; П. (думку) нав'язувати.
Словник синонімів Караванського
-
накидати —
див. накидати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
накидати —
НАКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАКИ́ДАТИ, аю, аєш, док. 1. чого, що. Кидати що-небудь кудись, у щось у якійсь кількості. У себе в дворі біля повітки на сани накидає Скиба гній (А.
Словник української мови у 20 томах
-
накидати —
накида́ти нав'язувати (ст): А пані Оксані дайте спокій. Не треба на вакаціях нікому нічого накидати (Марська)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
накидати —
ки́дати (накида́ти, кла́сти) / ки́нути (наки́нути, накла́сти) тінь на кого—що. 1. Поширювати погану славу про кого-, що-небудь, наговорювати на когось, щось; ганьбити.
Фразеологічний словник української мови
-
накидати —
НАКИ́ДАТИ (скласти, написати або намалювати що-небудь нашвидку, в загальних рисах), НАКРЕ́СЛИТИ, НАЧЕРКА́ТИ розм. (нашвидку, недбало). — Недок.: накида́ти, накре́слювати.
Словник синонімів української мови
-
накидати —
Наки́дати, -ки́даю, -ки́даєш накида́ти, -да́ю, -да́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
накидати —
НАКИ́ДАТИ див. накида́ти¹. НАКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Кидати що-небудь у якійсь кількості. В хатинці зробилося тихо. Чути тільки, як Олена шарудить хмизом, накидаючи його в піч (Тют.
Словник української мови в 11 томах
-
накидати —
Накида́ти, -да́ю, -єш гл. І. сов. в. накидати, -даю, -єш. 1) Набрасывать, набросать, накидать. Не накидай стільки дров у піч, — накидає такого, що на двічи стало б. А лисичка... все кида по рибці на дорогу, все кида.
Словник української мови Грінченка