накидь

див. близько

Значення в інших словниках

1. накидь — на́кидь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. накидь — НА́КИДЬ, і, ж. Те, чим накидають що-небудь, накидане щось. Мішані греблі споруджують з кам'яної накиді та ґрунту, розташованого з верхової сторони (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах