наряджатися —
наряджа́тися 1 дієслово недоконаного виду одягатися наряджа́тися 2 дієслово недоконаного виду мати намір
Орфографічний словник української мови
наряджатися —
I -аюся, -аєшся, недок., нарядитися, -ряджуся, -рядишся, док. 1》 у що, без додатка. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). || розм. Одягатися в будь-який одяг, надівати будь-яке взуття. || перев. ким.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наряджатися —
НАРЯДЖА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., НАРЯДИ́ТИСЯ, ряджу́ся, ряди́шся, док. 1. у що, без дод. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). І наряджається і чепуриться [Оксана] щодня (Г.
Словник української мови у 20 томах
наряджатися —
убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію.
Фразеологічний словник української мови
наряджатися —
ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст.
Словник синонімів української мови
наряджатися —
НАРЯДЖА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., НАРЯДИ́ТИСЯ, ря́джуся, ря́дишся, док. 1. у що, без додатка. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). І наряджається і чепуриться [Оксана] щодня (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах