Значення в інших словниках
-
наскубувати —
наску́бувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
наскубувати —
-ую, -уєш, недок., наскубти, -бу, -беш і наскубати, -убаю, -убаєш, док., перех. 1》 Скубучи, добувати, одержувати що-небудь у якій-небудь кількості. Наскубти пір'я. Наскубти сіна з копиці. 2》 розм. Рвати що-небудь у якій-небудь кількості. 3》 тільки док.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наскубувати —
НАСКУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСКУ́БТИ, бу́, бе́ш і НАСКУ́БА́ТИ, а́ю, а́єш, мин. ч., наску́б, ла, ло і наску́ба́в, ба́ла́, ба́ло́; док., кого, що. 1. Скубучи, добувати, одержувати що-небудь у якій-небудь кількості. * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
наскубувати —
НАСКУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСКУ́БТИ, бу́, бе́ш і НАСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Скубучи, добувати, одержувати що-небудь у якій-небудь кількості. Наскубти пір’я; Наскубти сіна з копиці. 2. розм. Рвати що-небудь у якій-небудь кількості.
Словник української мови в 11 томах