насурмонений —
НАСУРМО́НЕНИЙ, а, е, розм. Те саме, що насу́плений 2, 4. Ліда позиркувала на мовчазного, насурмоненого Братуху (В. Большак); В досвідченого підполковника іронічно зібралися складки навколо рудих, як тютюн, очей і повеселіло кавуноподібне...
Словник української мови у 20 томах