одоробало —
одоро́бало 1 іменник середнього роду великий, громіздкий предмет розм. одоро́бало 2 іменник чоловічого або середнього роду, істота незграбна людина розм.
Орфографічний словник української мови
одоробало —
одоробло, -а, с., розм. 1》 Великий, громіздкий предмет. 2》 зневажл. Незграбна людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одоробало —
ОДОРО́БАЛО, а, с., розм. Те саме, що одоро́бло. Спускати .. важелезне, незграбне, завдовжки на двадцять метрів і заввишки на кілька метрів одоробало .. було і незручно і небезпечно (Г.
Словник української мови у 20 томах
одоробало —
ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал.
Словник синонімів української мови
одоробало —
ОДОРО́БАЛО, а, с., розм. Те саме, що одоро́бло. Спускати.. важелезне, незграбне, завдовжки на двадцять метрів і заввишки на кілька метрів одоробало..
Словник української мови в 11 томах
одоробало —
Одоро́бало и одоро́бло, -ла с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Левиц. І. 357. Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.
Словник української мови Грінченка