Словник синонімів Вусика

одужувати

Одужати, видужати, видужувати, виздоровлювати, виздоровляти, вихворюватись, виходжуватися, вичуняти, вичухуватися, відволодатися, відклигати, відслабувати, відхворіти, відхорувати, здоровіти, здоровшати, вставати (після хвороби), огаламувати, оклигувати, остербуватись, оченьпати, очуматись, очуняти, підводитися (після хвороби), переболіти, перехворіти, перехворувати, перехорувати, підгоюватися, підліковуватися, поправлятися

Фразеологічні синоніми: викашлювати хворобу; виписуватися з лікарні; вставати з ліжка; закривати лікарняний листок; іти на поправку; підніматися на ноги; повертатися до життя

Примовки: Пішло на поправку. Йому полівіло (кажуть про того, хто одужує). Уже на ряст виліз (остербав). Біда вмерла і ноги задерла. Наче світ свінув. Мов небо розтворилося

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. одужувати — оду́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. одужувати — Видужувати, ставати на ноги, оклигувати, очунювати, вичунювати, вичухуватися, повертати <�приходити> до здоров'я; (- тварин) виходжуватися; док.  Словник синонімів Караванського
  3. одужувати — -ую, -уєш, недок., одужати, -аю, -аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одужувати — ОДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДУ́ЖАТИ, аю, аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби. Зінько наче й одужував, але вельми помалу. Кашляв і казав, що болять груди (Б.  Словник української мови у 20 томах
  5. одужувати — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт.  Словник синонімів української мови
  6. одужувати — ОДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДУ́ЖАТИ, аю, аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби. Зінько наче й одужував, але вельми помалу. Кашляв і казав, що болять груди (Гр.  Словник української мови в 11 томах
  7. одужувати — Одужувати, -жую, -єш сов. в. оду́жати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. ЗОЮР. І. 14. Нехай одужає і буде жива. Єв. Мр. V. 23. Хворого-недужого як помаслосвятять, та як одужа, то тоді вже неможна йому лихословити. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка