Значення в інших словниках
-
основина —
осно́вина іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
основина —
-и, ж., діал., рідко. Основа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
основина —
ОСНО́ВИНА, и, ж., діал., рідко. Основа (у 1, 2, 4, 5 знач.). Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий (Сл. Б. Грінченка); Скульптура – основина вівтарного свічника – являє собою зразок творчості відомої школи ливарників з Нижньої Саксонії (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
основина —
ФУНДА́МЕНТ (основа будівлі, конструкції), ПІДВА́ЛИНИ мн., ОСНО́ВА, ПІДМУ́РОК, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́Р рідше, ПІДМУРІ́ВКА рідше, ПІДМУР'Я рідше, ОСНО́ВИНА рідше, ПІДМУРО́ВАННЯ діал. Будинок у дядька чудовий — просторий, на цегляному фундаменті (Ю.
Словник синонімів української мови
-
основина —
ОСНО́ВИНА, и, ж., діал., рідко. Основа. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
основина —
Основина, -ни ж. Основаніе. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий. Волч. у. Він положить основину. Єв. Л. XIV. 29. На таких то основинах треба нам працювати. КХП. 135.
Словник української мови Грінченка