Значення в інших словниках
-
ошаліти —
ошалі́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
ошаліти —
-ію, -ієш, док., розм. Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ошаліти —
ОШАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти. [Наталка:] Ти, мені здається, побувавши довго в городі, ошалів і зовсім не тим став, що був (І.
Словник української мови у 20 томах
-
ошаліти —
ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм.
Словник синонімів української мови
-
ошаліти —
ОШАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти. [Наталка:] Ти, мені здається, побувавши довго в городі, ошалів і зовсім не тим став, що був (Котл.
Словник української мови в 11 томах
-
ошаліти —
Ошаліти, -лію, -єш гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.
Словник української мови Грінченка