Значення в інших словниках
-
перебивати —
(безпардонно втручатися в чиюсь розмову) переривати, перепиняти.
Словник синонімів Полюги
-
перебивати —
перебива́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
перебивати —
(усіх) вибивати, перевбивати; (ламати) переламувати, трощити; (посуд) товкти, розбивати; (сон) перепиняти; (діяти) перешкоджати, заважати; (мову) переривати, перебаранчати; (звук) заглушати; (голод) вгамовувати; (торг) розбивати; (подушку) збивати; (зображення) переводити.
Словник синонімів Караванського
-
перебивати —
-аю, -аєш, недок., перебити, -б'ю, -б'єш, док., перех. 1》 тільки док. Убити всіх чи багатьох, одного за одним. 2》 Розділяти ударом надвоє; ударом ламати, пошкоджувати що-небудь. || перен., розм. Переділити, перегородити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перебивати —
(мову) примовлятися, примовитися, перепиняти, перепинити
Словник чужослів Павло Штепа
-
перебивати —
ПЕРЕБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБИ́ТИ, б'ю́, б'є́ш, док., кого, що. 1. тільки док. Убити всіх або багатьох, одного за одним. На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса, гострий міноносець.
Словник української мови у 20 томах
-
перебивати —
відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати...
Фразеологічний словник української мови
-
перебивати —
ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти.
Словник синонімів української мови
-
перебивати —
ПЕРЕБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док., перех. 1. тільки док. Убити всіх або багатьох, одного за одним. — От примірно, в царя військо. Що б воно було, коли б усяк куди хотів, туди й пішов? ..
Словник української мови в 11 томах
-
перебивати —
Перебива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. перебити, -б'ю, -єш, гл. 1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю. Стор. МПр. 151. 2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. — Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив. Чуб. III.
Словник української мови Грінченка