перебрех

див. брехливий

Значення в інших словниках

1. перебрех — перебре́х іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. перебрех — -у, ч. Неправда, брехня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перебрех — ПЕРЕ́БРЕХ, у, ч. Перекручування фактів, неправда, брехня. Коли б єси над тим перебрехом знялась, корим письменство в нас що-року [щороку] багатиться (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. перебрех — Пере́брех, -ху м. Перевираніе, извращеніе фактовъ. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться. К. Дз. 90.  Словник української мови Грінченка