Значення в інших словниках
-
передзвін —
передзві́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
передзвін —
Дзвоніння, при якому ударяють у кожний дзвін по черзі від найбільшого до найменшого, повторюючи це багато разів
Словник церковно-обрядової термінології
-
передзвін —
[пеиреидзв’ін] -вону, м. (на) -вон'і, мн. -воние, -вон'іў
Орфоепічний словник української мови
-
передзвін —
-вону, ч. 1》 Звуки кількох церковних дзвонів. || Звуки кількох дзвінків різного роду по черзі. || Дзвін годинника. || Дзвін кількох струн музичного інструмента. || перен. Дзвінкі, мелодійні, приємні для слуху звуки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
передзвін —
ПЕРЕДЗВІ́Н, во́ну, ч. 1. Звуки кількох церковних дзвонів. – Господи помилуй! – вдарив трьохсотголосий хор під гудіння й передзвін великих і малих дзвонів (О.
Словник української мови у 20 томах
-
передзвін —
I. ШУМ (сукупність різноманітних, перев. незлагоджених звуків), ГО́МІН, ШУМОВИ́ННЯ, ПЕРЕДЗВІ́Н перев. поет., ШТУ́РМА заст., ЯСИНА́ заст., ЛО́СКІТ діал., ОГРО́М діал.; ШЕ́ЛЕСТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́ПІТ розм., ЛЕ́ПЕТ розм., ЛО́ПІТ розм., ПО́ШУМ поет., ШВА́РКІТ діал.
Словник синонімів української мови
-
передзвін —
ПЕРЕДЗВІ́Н, во́ну, ч. 1. Звуки кількох церковних дзвонів. — Господи помилуй! — вдарив трьохсотголосий хор під гудіння й передзвін великих і малих дзвонів (Довж.
Словник української мови в 11 томах