побиватися —
побива́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
побиватися —
(- рибу) битися, кидатися; (за ким) тужити, нудьгувати, жалкувати; (над ким) убиватися; П. старатися, докладати зусиль, (коло кого) турбуватися <�дбати> про; (в наймах) поневірятися.
Словник синонімів Караванського
побиватися —
-аюся, -аєшся, недок. 1》 Судорожно здригатися, кидатися, метатися. 2》 Дуже тужити, нудьгувати, жалкувати за ким-, чим-небудь. || Переживати через кого-, що-небудь. || над ким – чим. Плакати, приказувати, припадаючи до тіла покійника.
Великий тлумачний словник сучасної мови
побиватися —
Побива́тися, -бива́юся, -бива́єшся за ким, за чим
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
побиватися —
ПОБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Судорожно здригатися, кидатися, метатися. Кругла камбала побивалась, ніби на піску підскакували срібні здорові тарілки (І. Нечуй-Левицький); Надія ще ніколи не бачила матір в такому розпачі.
Словник української мови у 20 томах
побиватися —
БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) підсил., ТРІПОТА́ТИСЯ підсил. — Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися.
Словник синонімів української мови
побиватися —
ПОБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Судорожно здригатися, кидатися, метатися. Кругла камбала побивалась, ніби на піску підскакували срібні здорові тарілки (Н.-Лев., II, 1956, 228); Надія ще ніколи не бачила матір в такому розпачі.
Словник української мови в 11 томах
побиватися —
Побиватися, -наюся, -єшся гл. 1) Биться, трепетать. Риба... тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. І. 109. 2) Безпокоиться, заботиться, бороться съ препятствіями. Ми повинні побиваться, щоб він ширився у нас. О. 1862. І. 66.
Словник української мови Грінченка