Значення в інших словниках
-
покошланий —
поко́шланий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
покошланий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покошлати. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покошланий —
ПОКО́ШЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поко́шлати. Покошлана вітрами покрівля; // у знач. прикм. Уважно дивився [Потап], як кобила крутила покошланим задом, на якому осідав уже іней (М. Коцюбинський); Ярослав засоромлено підводився, поправляв свою покошлану бороду (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
покошланий —
КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
покошланий —
ПОКО́ШЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поко́шлати; // у знач. прикм. Уважно дивився [Потап], як кобила крутила покошланим задом, на якому осідав уже іней (Коцюб., II, 1955, 278); Ярослав засоромлено підводився, поправляв свою покошлану бороду (Загреб., Диво, 1968, 649).
Словник української мови в 11 томах